23 листопада 2014рік
"Голодна
смерть,напевно,найстрашніша"
У цей рік залетіли зозулі,
Накували знедолений вік.
Наші ноги розпухлі узули
В кирзаки-ризаки у той рік.
У той рік мати рідну дитину
Клала в яму, копнувши під бік
Без труни,
загорнувши в ряднину
А на ранок помер чоловік.
Життя людське — найсокровенніший
дар Божий, і кожне — дорожче над усі цінності земні й небесні, і кожне має
зберегтися в пам'яті поколінь і нинішніх, і грядущих, бо ми люди. Ніколи не
пізно... Покаятися і стати на шлях істини і любові, бо голоси мучеників із
тридцять третього, що померли насильницькою жахливою смертю, волають до наших
сердець і розуму, щоб сказати пекуче слово правди.
Сьогодні ми відзначаємо день пам’яті
жертв Голодомору 1932-33 років, який
забрав в інші світи мільйони українців. 24 країни світу визнали цей голодомор геноцидом проти українського народу. Ця
правда повинна об'єднати український народ. Бо тільки єднання навколо правди
допомагає народу переживати найстрашніші етапи свого історичного шляху. Не
потрібно шукати помсти,
бо злочинці лягли у землю, як і їх жертви. І тепер для
них єдиним справедливим суддею є Бог, який праведно воздасть кожному за його
вчинками. Ми закликаємо до усвідомлення страшної правди про Голодомор, бо
тільки зрозумівши своє минуле, давши йому належну оцінку, ми зможемо краще
зрозуміти й свій шлях у майбутньому.
