21 лютого 2016

                    «Имя,знакомое с детства»

                             (биограф.путишествие)

                                       Барто Агния Львовна

                                         (1906 — 1981)

Родилась 4 февраля (17 н.с.) в Москве в семье ветеринарного врача. Получила хорошее домашнее воспитание, которым руководил отец. Училась в гимназии, где и начала писать стихи. Одновременно занималась в хореографическом училище, куда на выпускные зачеты приехал А. Луначарский и, прослушав стихи Барто, посоветовал ей продолжать писать.

В 1925 были опубликованы книжки стихов для детей — "Китайчонок Ван Ли", "Мишка-воришка". Беседа с Маяковским о том, как нужна детям принципиально новая поэзия, какую роль она может сыграть в воспитании будущего гражданина, окончательно определила выбор тематики поэзии Барто. Она регулярно выпускала сборники стихов: "Братишки" (1928), "Мальчик наоборот"(1934), "Игрушки", (1936), "Снегирь" (1939).

В 1937 Барто была делегатом Международного конгресса в защиту культуры, который проходил в Испании. Там она воочию увидела, что такое фашизм (заседания конгресса шли в осажденном пылающем Мадриде), Во время Отечественной войны Барто часто выступала по радио в Москве и Свердловске, писала военные стихи, статьи, очерки. В 1942 была корреспондентом "Комсомольской правды" на Западном фронте.

В послевоенные годы бывала в Болгарии, Исландии, Японии, Англии и других странах.

В 1940 — 1950 вышли новые сборники: "Первоклассница", "Звенигород", "Веселые стихи", "Стихи детям". В эти же годы работала над сценариями детских кинофильмов "Подкидыш", "Слон и веревочка", "Алеша Птицын вырабатывает характер".

В 1958 написала большой цикл сатирических стихов для детей "Лешенька, Лешенька", "Дедушкина внучка" и др.

В 1969 вышла документальная книга "Найти человека", в 1976 —- книга "Записки детского поэта".

Умерла А. Барто в 1981 в Москве.

6 січня 2016
"Різдвяно-новорічні передзвони"
       (хвилинка спілкування)

6 січня православний світ відзначає велике свято - Різдво Христове, день Народження Ісуса Христа.

Римо-Католицька Церква, більшість протестантських церков, а також більшість православних, включаючи Константинопольську, Антіохійську, Александрійську, Кіпрську, Болгарську, Румунську й Грецьку церкви, святкують Різдво в ніч з 24 на 25 грудня.

Єрусалимська, Російська, Сербська, Грузинська православні церкви, усі Українські православні церкви, а також Українська греко-католицька церква святкують Різдво в ніч на 25 грудня за старим Юліанським календарем, що в ХХІ столітті відповідає ночі з 6 січня на 7 січня за сучасним Григоріанським календарем.

Різдво Христове належить до великих християнських, так званих дванадцятьох свят, які церква визначає особливо урочисто. За біблійними свідченнями цього дня народився Син Божий - Ісус Христос, якому люди поклоняються вже не одне тисячоліття. В Україні Різдво називають ще Колядою або Корочуном.

Історична наука вважає, що Різдво запозичено християнами з язических культів. У стародавніх релігіях відзначалося народження богів - давньоєгипетського Осіріса, давногрецького Діоніса, давньоіранського Мітри та ін. Дати цих свят припадали на кінець грудня - початок січня, в дні зимового сонцестояння, "повороту до весни".

У процесі свого становлення християнська церква поступово витісняла давні свята. Спочатку 6 січня було потрійним святом народження, хрещення й богоявлення Христа. У ІV столітті 25 грудня стали відзначати народження, а 6 січня - хрещення та богоявлення. І лише наступного століття Різдво Хрестове міцно увійшло в життя християн. Розбіжність в святкуванні Різдва західними і східними церквами викликана тим, що вони користуються різними календарними системами. Православна церква святкує його 7 січня (25 грудня за старим стилем), а католицька церква - 25 грудня за новим стилем.

У Х столітті християнство було запроваджено на Русі й відтоді свято Різдва Христового стало невід"ємною частиною нашої культури. Разом із вірою Христовою в Україні та за її межами набули поширення такі народні традиції, як колядування та щедрування. Коляда - це гімн Христу, оспівування його народження. У щедрівках славлять природу, закликають весну.

Першими оповісниками народження Христа у давнину були діти та підлітки, які обходили ватагою багаті й бідні оселі, співаючи колядки та щедрівки. І в кожній хаті світлішало, людям ставало легше на душі. Колядників чекали з нетерпінням і щедро віддячували їм яблуками, горіхами, бубликами. Вважалося, чим більше дітей завітає до хати, тим щедрішим для її господарів буде Новий рік. Колядували, як правило, лише хлопчаки: дівчатка у різдвяних обрядах участі не брали, оскільки за давнім віруванням на великі свята першими мають з"являтися представники чоловічої статі.

27 листопада 2015

"Голодне           лихоліття"

        (мітинг)

Голодомор... Голодомор... Голодомор...

 У суботу 28 листопада 2015 року по всіх містах і селах  нашої Батьківщини  згадають всіх, хто загинув від голоду  . 

 Шановні добродії! Сьогодні  ми зібралися  на мітинг, присвячений жертвам голодомору, щоб в скорботі схилити низько голови перед пам’яттю людей різного віку, яких на родючих землях, між буянням хлібів, між квітучими садами змушували вмирати від голоду.

    І сьогодні ми скажемо – люди, не скам’яніть серця свого, щоб не  стати каменем! Розбудуйте в душах Божий Храм, щоб не повторити    великий гріх!

23серпня 2015

  „Моя Україна - єдина і вільна “

           тематичний вечір

На білому світі є різні країни,
Де ріки,ліси і лани
Та тільки одна на землі Україна,
А ми її доньки й сини
Усюди є небо і зорі крізь сяють,
І квіти усюди ростуть
Та тільки одну Батьківщину ми маєм-
Її Україною звутью...

23 серпня у нашій бібліотеці пройшов захід  присвячений Дню незалежності, з метою виховання моральних,патріотичних якостей сучасної молоді;
збереження традицій,культурних цінностей;
формування освічених,духовно збагачених представників сучасного українського суспільства